БЕЗПЕКА ДІТЕЙ
Стоп булінг
Нормативно-правові документи з питань профілактики та протидії булінгу:
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу"
Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у ЗДО.
Зразок заяви про випадки булінгу у закладі освіти
Правила поведінки під час повітряної тривоги
У потязі:
нахилитися нижче рівня вікон і закрити голову руками.
На вулиці:
зайти в найближче укриття (часто в містах є позначки «укриття» або маршруту до нього).
Якщо немає змоги знайти найближче укриття, то важливо:
триматися на відстані від магазинів із вітринами;
лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;
закрити голову руками.
У будівлі:
взяти тривожний рюкзак;
зайти в укриття (це може бути підвальне приміщення чи паркінг);
якщо немає спеціального укриття, потрібно спуститися на нижчі поверхи будівлі та обрати безпечне місце (подалі від вікон).
У квартирі:
важливо знайти місце за тримальною стіною (найчастіше це біля вхідних дверей);
у жодному випадку не підходити до вікон;
сісти на підлогу;
накрити тіло й голову ковдрою чи іншими речами.
Якщо ви почули вибухи, залишайтеся в безпечному місці,
· не підходьте до вікон.
· не фотографуйте/не знімайте місце обстрілів.
· не виходьте з укриття раніше ніж за 10 хвилин після відбою повітряної тривоги.
Про мінну безпеку дітям — правило трьох «Не»
Зараз ми всі проходимо через сташне випробування війною. Але в нас просто немає іншого вибору – вистояти, перемогти, відродитися і допомогти нашим дітям пройти через цей досвід. Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних, ніж дорослим. І завдання дорослих — мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Ще з перших днів війни Національна поліція України та Державна служба України з надзвичайних ситуацій почали інформування населення про виявлені на території нашої країни вибухонебезпечні предмети, а також дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою. Крім того, під час військових дій існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів.
Ознайомте свою дитину з короткою та зрозумілою інструкцією, як треба діяти, якщо ви натрапили на вибуховий предмет:
Як допомогти своїм дітям пройти крізь виклики війни та вберегти їх від мін та вибухівки?
«Не підходь! Не чіпай! Не панікуй! «Правило трьох Не» — головне правило, якому ви повинні навчити свою дитину. Саме таке просте правило є базовим та збереже життя.
Наступним кроком, має бути повідомлення про смертоносну знахідку. Зробити це можна за номером телефону: 101 (служба порятунку), 102 (поліція). Також можна скористатися мобільним застосунком «Розмінування України».
Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.
1. Покажіть дитині фото найбільш розповсюджених вибухонебезпечних предметів, що вона запам’ятала, як вони виглядають:
2. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дитині, як важливо бути пильним і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це комусь із дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так: «Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне —скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».
Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.
4. Розкажіть дитині про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти дорослих, якщо побачить: сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: «УВАГА, МІНИ!», «DANGER MINES!», «ВНИМАНИЕ, МИНЫ!». Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дитині, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.
Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?
§ Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.
§ Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.
§ Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати про допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.
Щоб зменшити ризики поранення чи загибелі дітей, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Міністерством освіти і науки України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Міністерством внутрішніх справ України розробили для батьків, вчителів та дітей вебсайт «Все про мінну безпеку» – https://bezpeka.info.